Історія кафедри патологічної анатомії і судової медицини

Кафедра була заснована восени 1916 р. при медичному факультеті Катеринославських жіночих курсів. Першим завідувачем і єдиним на той час її співробітником став вихованець харківської школи патологоанатомів, професор С.Н. Салтиков. Кафедра зайняла приміщення, в якому раніше розташовувалося психіатричне відділення земської лікарні. Оснащення кафедри складали всього два мікроскопи та деяке наочне приладдя. На чолі кафедри у 1921 році стає професор М.П. Сагредо. Талановитий прозектор, прекрасний педагог, Микола Петрович за роки роботи на кафедрі створив унікальний музей макроскопічних препаратів, наукову бібліотеку, оснастив кафедру навчальними обладнанням.

У грудні 1923 р. завідувачем кафедри обрано представника петербурзької школи патологоанатомів професора Івана Петровича Коровіна (1923-1927) , який приділяв велику увагу поліпшенню викладання предмету і підготовці науково-педагогічних кадрів. У цей час на кафедрі працювали 5 асистентів. Професор І.П. Коровін був автором понад 20 великих наукових праць, серед яких слід відзначити монографію «Техника вскрытия трупов и патогистологических исследований» (1923). Під керівництвом І.П. Коровіна у 1927 р. вийшла робота Є.О. Кураєва, присвячена вивченню злоякісних новоутворень у м. Дніпропетровську.

У 1927 р. кафедру очолив професор Юрій Маркович Кернер (1927-1931), який водночас завідував кафедрою судової медицини. У цей час до штату кафедри уже введено посаду доцента, яку займає Євген Олександрович Кураєв. У 1931 р. після від'їзду з м. Дніпропетровська Ю.М. Кернера він очолив кафедру патологічної анатомії. Наполеглива і творча робота Є.О. Кураєва і його молодих співробітників К.О. Снігуровської та талановитого прозектора В.А. Михайловського відзначається значним розвитком усіх підрозділів кафедри.

У 1937 р. на посаду завідувача кафедри за конкурсом обирається професор 3ахар Йосипович Моргенштерн. Наукова тематика 3.Й. Моргенштерна присвячувалася головним чином вивченню патогенетичних основ амилоїдоза, пухлин нервової системи та іншим проблемам. У 1940 р. кафедра перебазовується у побудований морфологічний корпус вузу, однак базою для практичних занять зі студентами залишається прозектура обласної лікарні ім. І.І. Мечникова. На цей час штат кафедри збільшився до 18 осіб. Якісних змін набуло оснащення навчального процесу.

У 1941 р. у зв'язку з початком Великої Вітчизняної війни інститут евакуйований у Ставрополь, де кафедру тимчасово очолив професор Київського інституту удосконалення лікарів В.В. Лауер. Після повернення до звільненого Дніпропетровська роботу з організації навчального процесу на кафедрі довелось починати спочатку. Морфологічний корпус був зруйнований, і співробітникам на чолі з професором З.Й. Моргенштерном, який повернувся з діючої армії, довелось розташуватися на своїй старій, напівзруйнованій базі – у лікарні ім. І.І. Мечнікова. Колектив працював у досить важких умовах: приміщення не опалювались, всі академічні групи займались в одній аудиторії.

Після смерті 3.Й. Моргенштерна у 1947 році, кафедрою тимчасово завідувала асистент К.О. Снігуровська, а в 1948 році завідувачем було обрано вихованця московської школи патологоанатомів – професора Олександра Васильовича Ривкінда (1948-1951). Професор О.В. Ривкінд був відомим вченим, головні його розробки були присвячені вивченню патології серцево-судинної системи. Під його керівництвом захищаються кандидатські дисертації асистента кафедри К.О. Снігуровської та аспирантки С.І. Зубалової. Проводилась значна морфологічна консультативна допомога співробітникам інших кафедр інституту, прозекторам міста й області.

Після від’їзду О.В. Ривкінда до Москви у 1951 р. завідувачем кафедри обирається професор Іван Іванович Мєдвєдєв (1951-1955). До лав співробітників кафедри вливається ряд випускників інституту: Г.П. Ткач, В.І. Неводник, І.Г. Таран. Особливу увагу І.І. Мєдвєдєв приділяв збільшенню музею макропрепаратів, поновленню навчально-методичного фонду кафедри, зміцненню матеріальної бази прозектури. У 1954 р. І.І. Медведєв вперше в Дніпропетровському регіоні організував обласне наукове товариство патологоанатомів, яке стає організуючим центром наукової і практичної діяльності прозекторів області.

З 1955 по 1963 рр. кафедру очолює професор Ганна Миколаївна Морозова. Велика увага приділяється впровадженню самостійної роботи студентів при проходженні курсу патологічної анатомії. Студенти приймають участь в автопсіях, оформлюють протоколи секцій. Співробітники активно працюють над розробками проблем – «Онкологія» і «Родопоміч».Виконуються дві кандидатські дисертації (В.І. Неводник, Г.П. Златін). Після виходу Г.М. Морозової на пенсію протягом 1963-1964 рр. кафедрою керувала доцент С.І. Зубалова.

У 1964 р. на посаду завідувача обрано професора Георгія Степановича Беспалова, вихованця ленінградської школи патологоанатомів. Його приїзд збігся з переміщенням кафедри до нового будинку патологоанатомічного відділення лікарні ім. І.І. Мечникова. Це дало можливість раціонально розмістити в новому корпусі всі служби кафедри, прозектури і морфологічного відділення ЦНДЛ, яке працювало під керівництвом кафедри.

Кафедра стає науково-методичним центром підвищення кваліфікації й оволодіння сучасними морфологічними методами для лікарів та лаборантів наукових і лікувальних закладів міста і області. Завдяки впровадженню сучасних методів морфологічного дослідження, нового якісного рівня набули наукові розробки співробітників кафедри. Георгій Степанович був висококваліфікованим патологоанатомом-онкологом, тому основною науковою тематикою було питання патоморфології онкологічних захворювань. Під керівництвом Г.С. Беспалова співробітники кафедри виконали дисертації на ступінь доктора медичних наук (В.А. Єнохович) та 6 кандидатських дисертацій (Т.П. Шаранюк, І.Г. Таран, О.А. Легеза, І.О. Мальцев, С.К. Мікульська). Видана монографія професора Г.С. Беспалова «Закономірності розвитку метастазів пухлин у кістках», яка не втратила своєї актуальності і на цей час.

У 70-ті роки подальшого розвитку набувають наукові розробки, присвячені питанням патогенетичних механізмів тромбоемболічних ускладнень при серцево-судинних захворюваннях і злоякісних пухлинах. За даною тематикою виконана докторська дисертація В.І. Неводника. Усього за 20 років керування кафедрою Г.С. Беспаловим було підготовлено 13 докторських та 40 кандидатських дисертацій. Значну частку у наукових розробках складає консультативна допомога при виконанні морфологічних фрагментів дисертаційних робіт співробітників клінічних кафедр. У 1969 р. на базі ДМІ проведено 6-й пленум Всесоюзного товариства патологоанатомів, а в 1978 р. – 3-й пленум правління Українського товариства патологоанатомів.

У 1984 р. кафедру очолив випускник ДМІ, доктор медичних наук, проректор з навчальної роботи, професор Вольдемар Іванович Неводник. Вольдемар Іванович – блискучий патологоанатом і педагог, який і на цей час в штаті кафедри. За 12 років його діяльності штат кафедри поповнився молодими викладачами, які пройшли інтернатуру зі спеціальності (Л.І. Лимарь, О.А. Алексєєнко, І.А. Мединський, О.Є. Степанюк, К.М. Сулоєв). Оновлена навчальна-методична база кафедри (тільки музей мікропрепаратів мав 5600 експонатів), поповнений та систематизований лекційний демонстраційний матеріал. Велика увага приділялася методиці проведення практичних занять. У 1984 р. співробітниками кафедри були видані 6 посібників по розділам курсу патологічної анатомії. У цей період на кафедрі розроблялись 2 комплексні теми по всесоюзній науково-технічній програмі: «Вивчення ефективності променевої терапії онкологічних хворих при короткочасній гіпоксії» (спільно з кафедрою онкології медакадемії і інститутом медичної радіології АН СРСР, науковий керівник –професор В.І. Неводник, відповідальний виконавець – доц. Г.С. Короленко) та «Сурфактантна система легень при ендогенних токсикозах, обструктивному легеневому синдромі та при гемосорбції» (головний інститут – Центральний НДІ туберкульозу, відповідальний – ас. О.С. Коцарєв). За цими темами було захищено 2 докторські дисертації (В.А. Коссе, М.І. Хворостенко) та 6 кандидатських дисертацій (О.С. Коцарєв, Б.Ю. Корнілов, І.В. Біленький, О.В. Маковецький, С.М. Чекан, Я.Б. Соколенко). Значну допомогу в науковій роботі надають старші лаборанти О.В. Давац, В.Д. Пономаренко, лаборант Т.Н. Федоренко.

З 1985 по 1990 рік виконувалась докторська дисертація доцентом Г.С. Короленко, яка провела глибокий аналіз патологічних процесів, що розвиваються в організмі тварин під впливом високочастотних випромінень різного діапазону. На базі отриманих результатів було подано 3 заявки на винаходи, 29 рацпропозицій, із них 6 галузевих, одержана срібна медаль на ВДНГ СРСР. У 1991-1993 роках кафедра розробляла конкурсну республіканську НДР на тему: «Механізми канцеро- і антикаканцерогенезу при раках гортані та щитоподібної залози» (відповідальні: проф. М.П. Федченко і доц. Г.С. Короленко). Крім того співробітники кафедри керували виконанням морфологічних розділів 12 докторських та 26 кандидатських дисертацій співробітників академії та лікарів області. За цей період на кафедрі із друку вийшло 216 наукових робіт, зареєстровано 4 заявки на винаходи, 34 рацпропозиції.

Згідно з наказом МОЗ України з 1991 р. кафедри патологічної анатомії медичних вищих закладів офіційно отримали статус клінічних, тому співробітники кафедри виконують великий обсяг діагностичної та консультативної роботи на базі обласного патологоанатомічного бюро.

На протязі трьох років (1996-1999 рр) кафедру очолював професор М.П. Федченко, який почав працювати на посаді професора кафедри з 1989 року. До цього Микола Петрович багато років керував відділом патоморфології та електронної мікроскопії ЦНДЛ нашого вузу. Наукові розробки кафедри в цей період були присвячені вивченню захворювань щитовидної залози після аварії на ЧАЕС, а також розробці та експериментальному обґрунтуванню нової теорії патогенезу атеросклерозу. За цією тематикою професор М.П. Федченко отримав патент на спосіб моделювання атеросклерозу, були зроблені численні доповіді на міжнародних наукових конференціях. Нові данні, що отримані М.П. Федченком про будову щитоподібної залози, частково увійшли до видання зарубіжного підручника з гістології, цитології та ембріології (Москва, 1999, 2002). За цей період кафедрою опубліковано 61 наукову та навчально-методичну роботу.

З 1974 року по 2008 рік в академії існував фольклорний ансамбль «Ранок», яким керував доцент кафедри О.В. Маковецький. Жоден студентський вечір, жоден конкурс «Студентської весни» не обходився без чарівної музики, яка лунала зі скрипки великого шановника мистецтва, талановитого музиканта і патологоанатома Олексія Вадимовича Маковецького.

З вересня 1999 року на кафедрі сталися зміни: завідувачем кафедри обрано д.м.н. професора Ігоря Станіславовича Шпоньку, який після закінчення лікувального факультету ДМІ протягом 10 років працював на кафедрі нормальної анатомії людини. У 1991 р. він захистив кандидатську, а в 1997 р. – докторську дисертацію. І.С. Шпонька протягом двох років обирався головою профспілки співробітників академії, має значний досвід керівника і вихователя молоді, з 1997 року – заступник декана, а з 2006 року – декан І-го медичного факультету медичної академії. Будучи морфологом з високою ерудицією і енергією, він приніс новий струмінь і в життя кафедри патанатомії.

У 2005 році у зв’язку зі зміною штатного розкладу кафедра судової медицини об’єднується з кафедрою патологічної анатомії. Кафедру патологічної анатомії і судової медицини очолює проф. І.С. Шпонька.

У зв’язку з новою навчальною програмою, впровадженням кретитно-модульної системи, необхідна була більш раціональна організація навчального процесу на всіх етапах. Співробітники кафедри повністю оновили банк методичного забезпечення лекцій, практичних занять, самостійної роботи студентів. Нового стану набуло і викладання на кафедрі: цикл лекцій став повністю мультимедійним. Співробітники кафедри щорічно направляють тестові завданння для поповнення банку Центру тестування для проведення ліцензійних іспитів КРОК-1 усіх напрямів підготовки лікарів; біля 80-90% цих тестів затверджується фаховою експертизою.

У 2002 році створена і працює одна із провідних лабораторій України з імуногістохімічної діагностики новоутворень людини, проведено понад 20 000 досліджень матеріалу хворих на онкопатологію. На її базі виконуються наукові дослідження не тільки морфологами нашої академії, а також фахівцями інших спеціальностей (терапевтами, хірургами, акушерами-гінекологами, стоматологами). На протязі 15 років під науковим керівництвом І.С. Шпоньки було підготовлено та захищено 10 кандидатських дисертацій (з них 8 – співробітниками кафедри: О.А. Алєксєєнко, О.В. Дорохова, П.О. Гриценко, В.О. Бондарєва, О.О. Бондаренко, О.В. Пославська, М.М. Федченко, Г.С Гончарова-Білецька, 3 – лікарями практичної охорони здоров’я); у 2015 році заплановані кандидатські дисертації аспірантами кафедри В.Р. Скорик та Т.В. Шинкаренком. У 2014 році доц. кафедри С.В. Козлов захистив докторську дисертацію (науковий консультант – І.С. Шпонька). На кафедрі розробляється 2 НДР: викладачами-патологоанатомами – «Патоморфологічна діагностика та прогноз перебігу новоутворень різних локалізацій з урахуванням маркерів біологічних властивостей» (науковий керівник – І.С. Шпонька).

За період 1999-2015 р. науковий доробок співробітників кафедри включає 10 монографій, понад 400 друкованих наукових та науково-методичних робіт (з них понад 50 за кордоном), 1 диплом на наукове відкриття (І.С. Шпонька), 15 патентів.

Завідувач кафедри є членом президії Української Асоціації патологоанатомів, головою Дніпропетровської обласної Асоціації патологоанатомів, проводить велику роботу, разом з проф. Козловим С.В., як член спеціалізованих вчених рад із захисту кандидатських і докторських дисертацій (зі спеціальності «патологічна анатомія» у Запорізькому державному медичному університеті, а також відкритої на базі академії у 2015 році – за спеціальностями «травматологія та ортопедія», «нормальна анатомія», «гістологія, цитологія, ембріологія»).

Активно працює студентський науковий гурток кафедри під керівництвом доц. Короленко Г.С. та проф. С.В. Козлова, к.м.н. Алексіна Г.Б., ас. Повстяного В.А. (судова медицина), вихованці якого неодноразово займали призові місця на наукових конференціях, Всеукраїнських предметних олімпіадах з патоморфології (студенти Т. Шинкаренко, О. Гудіменко, Ю. Горлова). За рахунок активних членів студентського наукового гуртка кафедри відбувається зміна викладацького складу кафедри.

Співробітники кафедри володіють значним досвідом практичної діяльності, щоденно беруть участь у роботі відповідних підрозділів обласного патологоанатомічного бюро і областного бюро судово-медичної експертизи: автопсій (понад 300), досліджень операційного та біопсійного матеріалу (понад 20 тис. щорічно), судово-гістологічні досліджень, надають значну консультативну допомогу працівникам правоохоронних органів, лікарям області та міста з біопсійного, операційного і аутопсійного матеріалу, систематично беруть участь у клініко-анатомічних конференціях обласної лікарні, виїжджають у райони для розтину померлих і консультацій на містах, беруть участь у роботі координаційній раді по охороні материнства та дитинства (доц. Б.Ю. Корнілов), проводять судово-медичні комісійні експертизи.

Кафедра є науково-методичним центром підвищення кваліфікації й оволодіння сучасними морфологічними методами для лікарів, лаборантів-гістологів наукових і лікувальних закладів міста, області, щорічно готує 4-5 лікарів-інтернів за спеціальністю «Патологічна анатомія».

Наприкінці 2016 року, у зв'язку зі змінами у «Законі про вищу освіту», завідувачем кафедри призначається доцент О.А. Алексєєнко. Доктор медичних наук І.С. Шпонька продовжує роботу на посаді професора кафедри та керує деканатом І-го медичного факультету

В даний час на кафедрі викладають патоморфологію досвідченні педагоги та висококласні патоморфологи, лікарі вищої та першої категорії: професора М.П. Федченко, І.С. Шпонька, доценти – Г.С. Короленко, І.О. Мальцев, О.А. Алексєєнко, С.М. Чекан, П.О. Гриценко, О.В. Пославська, О.О. Бондаренко, асистенти - В.Р. Скорик, О.А. Савченко, Н.С. Бондаренко, Т.В. Шинкаренко; на курсі судової медицини – професор С.В. Козлов, доцент К.М. Сулоєв, к.м.н. асистент Г.Б. Алексін, асистент В.А. Повстяний.

Виконання всіх розділів роботи створює на кафедрі атмосферу доброзичливості, цілеспрямованості для підвищення ефективності підготовки кваліфікованих спеціалістів для практики охорони здоров’я та розвитку національної наукової школи патологоанатомів і судових медиків.